чоловічий

чолові́чий

-а, -е.

1》 Прикм. до чоловік.

|| Який складається з чоловіків.

|| Який виконується чоловіком, чоловіками.

|| Признач. для чоловіка, чоловіків.

|| Належний чоловікові, чоловікам.

2》 Такий, як у чоловіків, власт. чоловікам.

3》 Який стосується чоловічої статі, характеризує її. Чоловічі клітини.

4》 заст. Людський.

Чоловіча рима літ. — рима з наголосом на останньому складі вірша.

Значення в інших словниках

1. чоловічий — [чолоув’ічией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і  Орфоепічний словник української мови
2. чоловічий — 1. мужеський 2. це що належить дружині (йому)  Словник чужослів Павло Штепа
3. чоловічий — ЧОЛОВІ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до чолові́к. Жіночі голоси тонко-тонко виводили; чоловічі, мов жуки, гули (Панас Мирний); Недалеко від високого рундука, біля саней, заворушилася чоловіча постать і одразу сполохала всі чари місячної ночі (М.  Словник української мови у 20 томах
4. чоловічий — чолові́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
5. чоловічий — ЛЮ́ДСЬКИ́Й (властивий людині), СВІТОВИ́Й рідше, ЧОЛОВІ́ЧИЙ заст. Вона (пісня) обіймає всі сторони людської поведінки і діяльності, всю глибоку, багатогранну палітру душевних переживань (А. Малишко); А коли ви, може, коли і полаялись, то це світова річ (І.  Словник синонімів української мови
6. чоловічий — Чолові́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. чоловічий — ЧОЛОВІ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до чолові́к. Жіночі голоси тонко-тонко виводили; чоловічі, мов жуки, гули (Мирний, III, 1954, 92); Недалеко від високого рундука, біля саней, заворушилася чоловіча постать і одразу сполохала всі чари місячної ночі (Стельмах...  Словник української мови в 11 томах
8. чоловічий — Чоловічий, -а, -е 1) Человѣческій, человѣчій. Ном. заг. № 482. Хиба твій вік такий, як чоловічий. К. Іов. 22. 2) Мужской, мужескій, принадлежащій, свойственный женатому мужчинѣ. Ой нате вам, парубочки, парубоцтво моє, а я вже пійду в чоловічу раду. Мет.  Словник української мови Грінченка