чолопочок

ЧОЛОПО́ЧОК, чка, ч., діал.

Зменш.-пестл. до чолопо́к.

На самісінькому чолопочку шпиля манячіла [маячіла] та мріла в імлі чорна струнка постать (І. Нечуй-Левицький);

Шапка на самому чолопочку (Сл. Б. Грінченка);

* Образно. Ще рожевіли хмарини в чолопочку неба, ще спалахували угорі червоно ластівки, а на сад, на хату, на чорну грядку городу, гаптовану зеленим шитвом сходів, опускалася ніч (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. чолопочок — чолопо́чок іменник чоловічого роду вершина гори діал.  Орфографічний словник української мови
2. чолопочок — -чка, ч., діал. Зменш.-пестл. до чолопок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чолопочок — ЧОЛОПО́ЧОК, чка, ч., діал. Зменш.-пестл. до чолопо́к. На самісінькому чолопочку шпиля манячіла та мріла в імлі чорна струнка постать (Н.-Лев., IV, 1956, 258); Шапка на самому чолопочку (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. чолопочок — Чолопок, -пка м. = щолопок. ум. чолопо́чок. Шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка