чорноземля
ЧОРНО́ЗЕМЛЯ, і, род. мн. мель, ж.
Те саме, що чорно́зем.
Свіжі боки провалля зверху починались рівною смужкою чорноземлі, далі йшла глина (Олесь Досвітній);
В долині лежала масна чорноземля, з якої буйно й весело виростали густі трави й кущі (П. Загребельний);
Чорноземля важко повзе плитами з блискучої полиці сахівського плуга, на чепігах міцно лежать засмажені вітрами й сонцем вузлуваті руки (Г. Епік).
Словник української мови (СУМ-20)