Словник української мови у 20 томах

чорноземний

ЧОРНОЗЕ́МНИЙ, а, е.

Прикм. до чорно́зем.

Берег тут [на р. Буг] чорноземний, трав'янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче (М. Стельмах);

// Багатий на чорнозем.

– Мало! – повторив лісничий. – Степи, чорноземний край. Тут, дорогі мої, хвилюються пшеничні і житні океани. (О. Донченко);

// перен., розм. По-селянському щирий, безпосередній, міцний.

Він аж схлипнув від хвилювання, оцей бідолашний чорноземний Ромео, в полотняній сорочці і притертих на колінах штанях (І. Цюпа);

* Образно. Буде .. розцвіт літератури – не конфетної, мішурної, панської, а справжньої, міцної, залізної, чорноземної літератури (В. Еллан-Блакитний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чорноземний — див. чорний  Словник синонімів Вусика
  2. чорноземний — чорнозе́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. чорноземний — -а, -е. Прикм. до чорнозем. || перен., розм. По-селянському щирий, безпосередній, міцний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорноземний — ЧОРНОЗЕ́МНИЙ, а, е. Прикм. до чорно́зем. Берег тут [на р. Буг] чорноземний, трав’янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче (Стельмах, II, 1962, 57); // Багатий на чорнозем.  Словник української мови в 11 томах
  5. чорноземний — Чорноземний, -а, -е Черноземный. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка