чорноземний
ЧОРНОЗЕ́МНИЙ, а, е.
Прикм. до чорно́зем.
Берег тут [на р. Буг] чорноземний, трав'янистий, і вода не шипить, як на піску, а глухо клекоче (М. Стельмах);
// Багатий на чорнозем.
– Мало! – повторив лісничий. – Степи, чорноземний край. Тут, дорогі мої, хвилюються пшеничні і житні океани. (О. Донченко);
// перен., розм. По-селянському щирий, безпосередній, міцний.
Він аж схлипнув від хвилювання, оцей бідолашний чорноземний Ромео, в полотняній сорочці і притертих на колінах штанях (І. Цюпа);
* Образно. Буде .. розцвіт літератури – не конфетної, мішурної, панської, а справжньої, міцної, залізної, чорноземної літератури (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови (СУМ-20)