чорноземля
ЧОРНО́ЗЕМЛЯ, і, ж. Те саме, що чорно́зем.
Свіжі боки провалля зверху починались рівною смужкою чорноземлі, далі йшла глина (Досв., Вибр., 1959, 201);
В долині лежала масна чорноземля, з якої буйно й весело виростали густі трави й кущі (Загреб., Шепіт, 1966, 17);
Чорноземля важко повзе плитами з блискучої полиці сахівського плуга, на чепігах міцно лежать засмажені вітрами й сонцем вузлуваті руки (Епік, Тв., 1958, 529).
Словник української мови (СУМ-11)