чубисько

ЧУБИ́СЬКО, а, ч.

Збільш. до чуб.

А з ним – якийсь чоловік, ще молодший... І з отакенним довгим чубиськом на голові! (Є. Кравченко);

Жінка вивчала Дебогорія і вагалася, чи впускати його до хати. Коли це з вулиці нагодився парубок років вісімнадцяти, з-під шапки вибивався чорний, як вороняче крило, чубисько (Ю. Хорунжий);

Ще б пак! І він збоку глянув на себе – який чубисько! Як вороняче гніздо! (із журн.).

Значення в інших словниках

1. чубисько — див. волосся  Словник синонімів Вусика
2. чубисько — чуби́сько іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чубисько — -а, ч. Збільш. до чуб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чубисько — ЧУБИ́СЬКО, а, ч. Збільш. до чуб. А з ним — якийсь чоловік, ще молодший… І з отакенним довгим чубиськом на голові! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 142).  Словник української мови в 11 томах