чуденний
ЧУДЕ́ННИЙ, а, е, розм.
Те саме, що чудерна́цький.
Ось не перед добром, як я бачу, сякі-такі немазані жвертики шляються частенько уже проміж нами. Глядь лишень, щоб вони з нашого ж хворосту да не загнули нам якої чуденної карлючки (О. Бодянський).
Словник української мови (СУМ-20)