чудачок

ЧУДАЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до чуда́к.

– Чудачок цей Дімі, страшенно неврівноважена натура... Ви вже давно з ним живете? (М. Хвильовий).

Значення в інших словниках

1. чудачок — див. дивак  Словник синонімів Вусика
2. чудачок — чудачо́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чудачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до чудак.  Великий тлумачний словник сучасної мови