чудачок

чудачо́к

-чка, ч.

Зменш.-пестл. до чудак.

Значення в інших словниках

1. чудачок — див. дивак  Словник синонімів Вусика
2. чудачок — ЧУДАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до чуда́к. – Чудачок цей Дімі, страшенно неврівноважена натура... Ви вже давно з ним живете? (М. Хвильовий).  Словник української мови у 20 томах
3. чудачок — чудачо́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови