чудачок

чудачо́к

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. чудачок — див. дивак  Словник синонімів Вусика
2. чудачок — ЧУДАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до чуда́к. – Чудачок цей Дімі, страшенно неврівноважена натура... Ви вже давно з ним живете? (М. Хвильовий).  Словник української мови у 20 томах
3. чудачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до чудак.  Великий тлумачний словник сучасної мови