чудачка —
ЧУДА́ЧКА, и, дав. і місц. ці, ж. Жін. до чуда́к. [Тоня:] Справді, чудачка ви, Галю. Варто було через це хвилюватись (І. Кочерга); Мала масу приклонників [прихильників], через неї люди вбивали себе. І раптом –, можете уявити собі цю чудачку, боїться!...
Словник української мови у 20 томах
чудачка —
-и. Жін. до чудак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чудачка —
ЧУДА́ЧКА, и, ж. Жін. до чуда́к. [Тоня:] Справді, чудачка ви, Галю. Варто було через це хвилюватись (Коч., II, 1956, 454); Марко хотів шугнути крізь натовп, але раптом перед ним стала дівчина, чудачка з синіми очима (Мик., II, 1957, 426).
Словник української мови в 11 томах
чудачка —
Чудачка, -ки ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає. Ном. № 8308.
Словник української мови Грінченка