Великий тлумачний словник сучасної мови

чудачка

чуда́чка

-и.

Жін. до чудак.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. чудачка — ЧУДА́ЧКА, и, дав. і місц. ці, ж. Жін. до чуда́к. [Тоня:] Справді, чудачка ви, Галю. Варто було через це хвилюватись (І. Кочерга); Мала масу приклонників [прихильників], через неї люди вбивали себе. І раптом –, можете уявити собі цю чудачку, боїться!...  Словник української мови у 20 томах
  2. чудачка — чуда́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. чудачка — ЧУДА́ЧКА, и, ж. Жін. до чуда́к. [Тоня:] Справді, чудачка ви, Галю. Варто було через це хвилюватись (Коч., II, 1956, 454); Марко хотів шугнути крізь натовп, але раптом перед ним стала дівчина, чудачка з синіми очима (Мик., II, 1957, 426).  Словник української мови в 11 томах
  4. чудачка — Чудачка, -ки ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає. Ном. № 8308.  Словник української мови Грінченка