чудодійниця
ЧУДОДІ́ЙНИЦЯ, і, ж.
Жін. до чудоді́йник.
Чудодійниця на своїх виноградниках, жодне чубученя там у неї не гине, а цьому, що є часткою її ж єства, її кровинкою, не змогла дати ради (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)ЧУДОДІ́ЙНИЦЯ, і, ж.
Жін. до чудоді́йник.
Чудодійниця на своїх виноградниках, жодне чубученя там у неї не гине, а цьому, що є часткою її ж єства, її кровинкою, не змогла дати ради (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)