чуйність
ЧУ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
1. Уважність і сердечне ставлення до людей; чулість.
Мабуть, ніщо так глибоко не западає в душу, як вияв чуйності (Яків Баш).
2. Здатність швидко реагувати на життєві події, факти і т. ін.
Драматургія пристрасного, гостро сучасного, обдарованого виключною чуйністю до історичних подій Олександра Корнійчука пройнята ідеєю боротьби за вселюдське щастя, зненавистю до паліїв війни, любов'ю до творців життя – трудящих людей усіх націй (М. Рильський).
3. діал. Бадьорість.
А де дяк зупинився? .. Може, вже силу і кріпость, і чуйність ісходив? (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)