1. Словник української мови у 20 томах

чуйність

ЧУ́ЙНІСТЬ, ності, ж.

1. Уважність і сердечне ставлення до людей; чулість.

Мабуть, ніщо так глибоко не западає в душу, як вияв чуйності (Яків Баш).

2. Здатність швидко реагувати на життєві події, факти і т. ін.

Драматургія пристрасного, гостро сучасного, обдарованого виключною чуйністю до історичних подій Олександра Корнійчука пройнята ідеєю боротьби за вселюдське щастя, зненавистю до паліїв війни, любов'ю до творців життя – трудящих людей усіх націй (М. Рильський).

3. діал. Бадьорість.

А де дяк зупинився? .. Може, вже силу і кріпость, і чуйність ісходив? (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуйність — [чуйн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. чуйність — чу́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. чуйність — -ності, ж. 1》 Уважність і сердечне ставлення до людей; чулість. 2》 Здатність швидко реагувати на життєві події, факти і т. ін. 3》 діал. Бадьорість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чуйність — Чу́йність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чуйність — ЧУ́ЙНІСТЬ, ності, ж. 1. Уважність і сердечне ставлення до людей; чулість. Мабуть, ніщо так глибоко не западає в душу, як вияв чуйності (Баш, На землі.., 1957, 33). Він був безмежно вдячний матері за її чуйність і самовідданість (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
  6. чуйність — Чуйність, -ности ж. 1) Чуткость. 2) Бдительность. Словник української мови Грінченка