чумачило
ЧУМАЧИ́ЛО, а, ч.
Збільш. до чума́к 1.
У двері щось стук-стук! Одчинила [мати Явдошина]: чумачило-кремез перед нею стоїть і питає: – Чи дома ваш чоловік Йосип? (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)ЧУМАЧИ́ЛО, а, ч.
Збільш. до чума́к 1.
У двері щось стук-стук! Одчинила [мати Явдошина]: чумачило-кремез перед нею стоїть і питає: – Чи дома ваш чоловік Йосип? (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)