шалька
ША́ЛЬКА¹, и, ж.
1. Тарілка в терезах, на яку кладуть зважувану річ або гирі.
Сафар вивів Настю й посадив її на одну з шальок, а на другу почали сипати золото (З. Тулуб);
Особливість [крутильних] терезів полягає в тому, що вони мають різної довжини плечі, до яких прикріплено шальки (з наук. літ.);
* У порівн. Тривожні і заспокійливі думки переважували одна одну, як шальки на висячих терезах (М. Стельмах).
2. діал. Шанька (у 2 знач.).
ША́ЛЬКА², и, ж.
Зменш.-пестл. до шаль¹ 1.
Словник української мови (СУМ-20)