шалька —
ША́ЛЬКА¹, и, ж. 1. Тарілка в терезах, на яку кладуть зважувану річ або гирі. Сафар вивів Настю й посадив її на одну з шальок, а на другу почали сипати золото (З.
Словник української мови у 20 томах
шалька —
ша́лька 1 іменник жіночого роду тарілка; торба — діал. ша́лька 2 іменник жіночого роду хустка
Орфографічний словник української мови
шалька —
I -и, ж. 1》 Тарілка в терезах, на яку кладуть зважувану річ або гирі. 2》 діал. Шанька (у 2 знач.). II -и, ж. Зменш.-пестл. до шаль I 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
шалька —
ТО́РБА (невеликий дорожній мішок), ТОРБИ́НА, СУ́МА, КА́ЙСТРА діал., ТА́ЙСТРА діал., ТАЙСТРИ́НА діал., ША́НЬКА діал., ША́ЛЬКА діал.; СИ́ДІР жарт. (з харчами). А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля (Т.
Словник синонімів української мови
шалька —
ША́ЛЬКА¹, и, ж. 1. Тарілка в терезах, на яку кладуть зважувану річ або гирі. Сафар вивів Настю й посадив її на одну з шальок, а на другу почали сипати золото (Тулуб, Людолови, І, 1957, 225); Особливість [крутильних] терезів полягає в тому...
Словник української мови в 11 томах
шалька —
Шалька, -ки ж. 1) Чашка на вѣсахъ. мн. шальки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали. Котл. Ен. VI. 86. 2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ. Черном.
Словник української мови Грінченка