шалька
ТО́РБА (невеликий дорожній мішок), ТОРБИ́НА, СУ́МА, КА́ЙСТРА діал., ТА́ЙСТРА діал., ТАЙСТРИ́НА діал., ША́НЬКА діал., ША́ЛЬКА діал.; СИ́ДІР жарт. (з харчами). А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля (Т. Шевченко); За плечима чимала шкуратяна сума (Д. Мордовець); Козаки підголювали чуби, діставали з кайстрів чисті сорочки (П. Панч); Чия ж тота дівчинонька, чи не пана майстра, На голові два ґердани, через плечі тайстра (коломийка); — Ільку, ти піди додому, візьми дві тайстрини, положи хліба й сала, якщо є, а я тебе чекатиму біля могили (М. Томчаній); До сідла її коня приторочено шаньки з харчами (І. Ле); Грицько примостив сидір у головах, обхопив його поміцніше руками й одразу ж заснув (А. Дімаров). — Пор. су́мка.
ША́ЛЬКА (тарілка в терезах), ША́ЛЯ рідше, ША́ЙКА діал. Тривожні і заспокійливі думки переважували одна одну, як шальки на висячих терезах (М. Стельмах); Громадськість я малював Фемідою з терезами в руках. На одну з шаль мені ніяк не терпілось покласти хоч морського камінця на мою користь (Ю. Яновський); Коромисло.. крутнулось на її широких плечах, неначе почеплені на бантині терези з двома шайками (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови