шалька
ША́ЛЬКА¹, и, ж.
1. Тарілка в терезах, на яку кладуть зважувану річ або гирі.
Сафар вивів Настю й посадив її на одну з шальок, а на другу почали сипати золото (Тулуб, Людолови, І, 1957, 225);
Особливість [крутильних] терезів полягає в тому, що вони мають різної довжини плечі, до яких прикріплено шальки (Курс заг. геол., 1947, 20);
*Образно. Перехідний Червоний прапор вирішено було віддати "Зірці". Як не важили, а зірчанська шалька на терезах виходила важчою (Минко, Вибр., 1952, 90);
*У порівн. Тривожні і заспокійливі думки переважували одна одну, як шальки на висячих терезах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 821).
2. діал. Шанька (у 2 знач.).
ША́ЛЬКА², и, ж. Зменш.-пестл. до шаль¹ 1.
Словник української мови (СУМ-11)