шанобливість

ШАНОБЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до шанобли́вий.

Жарт любив [батько], точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість (О. Довженко);

Знайомлячись, солдати козиряли дівчині з підкресленою шанобливістю (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. шанобливість — див. шана  Словник синонімів Вусика
2. шанобливість — [шаноблив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. шанобливість — шанобли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шанобливість — -вості, ж. Абстр. ім. до шанобливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шанобливість — ШАНОБЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до шанобли́вий. Жарт любив [батько], точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість (Довж., Зач.  Словник української мови в 11 томах