шарахатися
ШАРА́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
Несподівано, різко кидатися кудись (перев. від переляку).
Коні летіли алюром, і сани навіть не збивалися в обочини. Перехожі з острахом шарахалися вбік, кури летіли в сніг (В. Кучер);
Шарахались коні від вибухів (О. Довженко);
* Образно. Десь спросоння заплакала дитина, потім закугикав сич, стривожено й сердито. І той полохливий звук, відлунюючись, довго шарахався по лісу (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)