Словник української мови у 20 томах

шарахатися

ШАРА́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.

Несподівано, різко кидатися кудись (перев. від переляку).

Коні летіли алюром, і сани навіть не збивалися в обочини. Перехожі з острахом шарахалися вбік, кури летіли в сніг (В. Кучер);

Шарахались коні від вибухів (О. Довженко);

* Образно. Десь спросоння заплакала дитина, потім закугикав сич, стривожено й сердито. І той полохливий звук, відлунюючись, довго шарахався по лісу (П. Кочура).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шарахатися — див. боятися  Словник синонімів Вусика
  2. шарахатися — шара́хатися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  3. шарахатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. Несподівано, різко кидатися кудись (перев. від переляку).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шарахатися — КИ́ДАТИСЯ (швидко, ривком іти, бігти, прямувати кудись, до когось, чогось або туди й сюди), ПОРИВА́ТИСЯ, ШУГА́ТИ, МЕТА́ТИСЯ, ШАРА́ХАТИСЯ розм., ШАРА́ХАТИ розм., ШАРА́ХКАТИСЯ розм., ШАРА́ХКАТИ розм. (перев. від переляку); ТИ́ЦЯТИСЯ розм., ТИ́ЦЬКАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. шарахатися — ШАРА́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. Несподівано, різко кидатися кудись (перев. від переляку). Коні летіли алюром, і сани навіть не збивалися в обочини. Перехожі з острахом шарахалися вбік, кури летіли в сніг (Кучер, Прощай..  Словник української мови в 11 томах