шарпання
ША́РПАННЯ, я, с.
Дія за знач. ша́рпати і ша́рпатися.
Шарпання дверима припинилось, але ніхто не заходив (М. Трублаїні);
Однак грубе шарпання, оце, що він так .. стрясонув її, подіяло на Світлану дивовижно. Сили її мовби одразу вернулись (О. Гончар);
Залізний дах сільради аж лопотів від скаженого шарпання вітру (І. Кириленко).
Словник української мови (СУМ-20)