шафка
ША́ФКА, и, ж.
Зменш. до ша́фа.
Експедиторка почала перебирати листи в шафці (І. Франко);
Почувши дзвін рейки, Олена відклала шитво, підійшла до посудної шафки, виймає тарілки, накриває на стіл (А. Головко);
Зберігати різці треба в інструментальній шафці, де в кожному відділенні має бути певний інструмент. Це допоможе в разі потреби швидко знайти його (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)