шафка

ша́фка

[шафка]

-фки^е, д. і м. -фц'і, р. мн. -фок

Значення в інших словниках

1. шафка — ША́ФКА, и, ж. Зменш. до ша́фа. Експедиторка почала перебирати листи в шафці (І. Франко); Почувши дзвін рейки, Олена відклала шитво, підійшла до посудної шафки, виймає тарілки, накриває на стіл (А.  Словник української мови у 20 томах
2. шафка — ша́фка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. шафка — -и, ж. Зменш. до шафа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шафка — ША́ФКА, и, ж. Зменш. до ша́фа. Експедиторка почала перебирати листи в шафці (Фр., III, 1950, 103); Почувши дзвін рейки, Олена відклала шитво, підійшла до посудної шафки, виймає тарілки, накриває на стіл (Головко, І, 1957, 442)...  Словник української мови в 11 томах