шафка

ША́ФКА, и, ж. Зменш. до ша́фа.

Експедиторка почала перебирати листи в шафці (Фр., III, 1950, 103);

Почувши дзвін рейки, Олена відклала шитво, підійшла до посудної шафки, виймає тарілки, накриває на стіл (Головко, І, 1957, 442);

Зберігати різці треба в інструментальній шафці, де в кожному відділенні повинен знаходитись певний інструмент. Це допоможе в разі потреби швидко знайти його (Різальні інстр.., 1955, 101).

Значення в інших словниках

1. шафка — [шафка] -фкие, д. і м. -фц'і, р. мн. -фок  Орфоепічний словник української мови
2. шафка — ША́ФКА, и, ж. Зменш. до ша́фа. Експедиторка почала перебирати листи в шафці (І. Франко); Почувши дзвін рейки, Олена відклала шитво, підійшла до посудної шафки, виймає тарілки, накриває на стіл (А.  Словник української мови у 20 томах
3. шафка — ша́фка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шафка — -и, ж. Зменш. до шафа.  Великий тлумачний словник сучасної мови