шельмування

ШЕЛЬМУВА́ННЯ, я, с.

1. іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра І, при якому засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін.

2. Дія за знач. шельмува́ти 2.

Значення в інших словниках

1. шельмування — шельмува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. шельмування — -я, с. 1》 іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра I, коли засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін. 2》 Дія за знач. шельмувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шельмування — ШЕЛЬМУВА́ННЯ, я, с. 1. іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра І, при якому засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін. 2. Дія за знач. шельмува́ти 2.  Словник української мови в 11 томах