шельмувати
ШЕЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого.
1. іст. Здійснювати шельмування (у 1 знач.).
2. Виражати осуд; паплюжити.
Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх “зрадниками неньки України” (Я. Качура);
// Таврувати кого-небудь ганьбою, звинувачуючи в нечесному поводженні.
– Перед тим, як шельмувати когось, треба глибше вивчити людину, знати, чим вона живе (О. Гуреїв).
Словник української мови (СУМ-20)