шельмувати
ШЕЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. іст. Здійснювати шельмування (у 1 знач.).
2. Виражати осуд; паплюжити.
Випущене повідомлення від коменданта міста Коновальця шельмувало арсенальців, обзиваючи їх "зрадниками неньки України" (Кач., II, 1958, 256);
// Таврувати кого-небудь ганьбою, звинувачуючи у нечесному поводженні.
— Перед тим, як шельмувати когось, треба глибше вивчити людину, знати, чим вона живе (Гур., Друзі.., 1959, 125).
Словник української мови (СУМ-11)