шинкаренко
ШИНКАРЕ́НКО, а, ч.,заст.
Син шинкаря.
Там правив каюком Тигренко, Із Стехівки то шинкаренко, І вів з собою сто яриз (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)ШИНКАРЕ́НКО, а, ч.,заст.
Син шинкаря.
Там правив каюком Тигренко, Із Стехівки то шинкаренко, І вів з собою сто яриз (І. Котляревський).
Словник української мови (СУМ-20)