шкурний

ШКУ́РНИЙ, а, е, розм.

Пов'язаний з піклуванням тільки про власне життя, власний добробут, достаток і т. ін.; корисливий.

[Смола:] Громадська робота вища за шкурні інтереси (І. Микитенко);

Так, все життя він .. буде обстоювати те, у що вірить. Змітатиме з дороги все брехливе, шкурне, усе, що поганить людей (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. шкурний — див. КОРИСЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
2. шкурний — [шкурнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. шкурний — шку́рний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
4. шкурний — -а, -е, розм. Пов'язаний з піклуванням тільки про власне життя, власний добробут, достаток і т. ін.; корисливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкурний — КОРИ́СЛИВИЙ (який прагне до власної вигоди, наживи), КОРИСТОЛЮ́БНИЙ, МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, ШКУ́РНИЙ розм., ШКУ́РНИЦЬКИЙ розм.; НЕБЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (не позбавлений зацікавленості в користі, вигоді); ЖА́ДІБНИЙ, ПОЖА́ДЛИВИЙ...  Словник синонімів української мови
6. шкурний — ШКУ́РНИЙ, а, е, розм. Пов’язаний з піклуванням тільки про власне життя, власний добробут, достаток і т. ін.; корисливий. [Смола:] Громадська робота вища за шкурні інтереси (Мик., І, 1957, 157); Так, все життя він.. буде обстоювати те, у що вірить.  Словник української мови в 11 томах