шкурний
ШКУ́РНИЙ, а, е, розм. Пов’язаний з піклуванням тільки про власне життя, власний добробут, достаток і т. ін.; корисливий.
[Смола:] Громадська робота вища за шкурні інтереси (Мик., І, 1957, 157);
Так, все життя він.. буде обстоювати те, у що вірить. Змітатиме з дороги все брехливе, шкурне, усе, що поганить людей (Мур., Свіже повітря.., 1962, 188).
Словник української мови (СУМ-11)