шпари

ШПА́РИ, ШПА́РА, шпар, шпа́рів, мн., розм.

Те саме, що за́шпори.

Мовчки, незграбними пальцями, що ниють від шпарів, розстебую свого кожушка, розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. шпари — шпар і шпарів, мн., розм. Те саме, що зашпори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. шпари — ШПА́РИ, шпар і шпа́рів, мн., розм. Те саме, що за́шпори. Мовчки, незграбними пальцями, що ниють від шпарів, розстебую свого кожушка, розв’язую і ніяк не можу розв’язати шворки біля вух шапки (Збан., Єдина, 1959, 12).  Словник української мови в 11 томах