шпилечок

ШПИЛЕ́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до шпиль.

Ой, вийду я на шпилечок Та гляну я на світочок (з народної пісні);

Наша хата на горі, на самому шпилечку стояла (Марко Вовчок);

Тільки одна гостроверха ялина Гострим шпилечком у небо іде, З ним розмовляє (Дніпрова Чайка).

Значення в інших словниках

1. шпилечок — шпи́ле́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. шпилечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до шпиль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шпилечок — Шпиле́чок, -ле́чка, -ле́чкові, на -чку; -ле́чки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. шпилечок — ШПИ́ЛЕЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до шпиль. Ой, вийду я на шпилечок Та гляну я на світочок (Укр.. лір. пісні, 1958, 269); Наша хата на горі, на самому шпилечку стояла (Вовчок, І, 1955, 181); — Тільки одна гостроверха ялина Гострим шпилечком у небо іде, З ним розмовляє (Дн. Чайка, Тв., 1960, 346).  Словник української мови в 11 томах
5. шпилечок — Шпилечок, -чка, шпилик, -ка м. ум. отъ шпиль.  Словник української мови Грінченка