штильгукати

ШТИЛЬГУ́КАТИ, ШТИГУ́ЛЬКАТИ, аю, аєш, недок., діал.

Шкутильгати.

Ось надійшов штильгукаючи старий Петро (І. Франко);

– Ти вже велика дівка, тебе не можна брати на плечі, – приговорює Тарас, і дитина дала намовитися, встала, штильгукає далі по камінні (С. Ковалів);

Мусила [Марійка] більше як тиждень бідувати та штигулькати з палицею, поки нога загоїлася (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. штильгукати — Кульгати [III] — шкутильгати [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. штильгукати — -аю, -аєш, недок., діал. Шкутильгати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. штильгукати — ШТИЛЬГУКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Шкутильгати. Ось надійшов штильгукаючи старий Петро (Іван Франко, IV, 1950, 390); — Ти вже велика дівка, тебе не можна брати на плечі, — приговорює Тарас, і дитина дала намовитися, встала, штильгукає далі по камінні (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 42).  Словник української мови в 11 томах