шуканий
ШУ́КАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до шука́ти.
2. у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати.
Шуканий хліб гарний молодикові (Ганна Барвінок).
3. у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, установлений.
Рівняння, що зв'язує незалежну змінну і шукану функцію, називають інтегралом диференціального рівняння (з наук. літ.);
Шукана величина; Шукане число;
// у знач. ім. шу́кане, ного, с. Величина, яка має бути визначена, встановлена.
Словник української мови (СУМ-20)