шуканий
ШУ́КАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до шука́ти.
2. у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати.
Шуканий хліб гарний молодикові (Барв., Опов.., 1902, 148).
3. у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, встановлений.
Рівняння, що зв’язує незалежну змінну і шукану функцію, називають інтегралом диференціального рівняння (Курс мат. анал., II, 1956, 226);
Шукана величина; Шукане число;
// у знач. ім. шу́кане, ного, с. Величина, яка має бути визначена, встановлена.
Словник української мови (СУМ-11)