шуканий
шу́каний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до шукати.
2》 у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати.
3》 у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, встановлений. Шукане число.
Великий тлумачний словник сучасної української мови