шурчати
ШУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм.
Те саме, що шу́рхати 1.
Навкруги тихо, гарно, зелено; тільки буйні жита стиха шурчали довгими колосками, мов розмовляли з собою (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)ШУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм.
Те саме, що шу́рхати 1.
Навкруги тихо, гарно, зелено; тільки буйні жита стиха шурчали довгими колосками, мов розмовляли з собою (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)