шурчати
ШУРЧА́ТИ, чу́, чиш, недок., розм. Те саме, що шу́рхати 1.
Навкруги тихо, гарно, зелено; тільки буйні жита стиха шурчали довгими колосками, мов розмовляли з собою (Мирний, II, 1954, 69).
Словник української мови (СУМ-11)ШУРЧА́ТИ, чу́, чиш, недок., розм. Те саме, що шу́рхати 1.
Навкруги тихо, гарно, зелено; тільки буйні жита стиха шурчали довгими колосками, мов розмовляли з собою (Мирний, II, 1954, 69).
Словник української мови (СУМ-11)