шурчати — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

шурчати — ШУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. Те саме, що шу́рхати 1. Навкруги тихо, гарно, зелено; тільки буйні жита стиха шурчали довгими колосками, мов розмовляли з собою (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
шурчати — -чу, -чиш, недок., розм. Те саме, що шурхати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
шурчати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
шурчати — ШУРЧА́ТИ, чу́, чиш, недок., розм. Те саме, що шу́рхати 1. Навкруги тихо, гарно, зелено; тільки буйні жита стиха шурчали довгими колосками, мов розмовляли з собою (Мирний, II, 1954, 69). Словник української мови в 11 томах
шурчати — Шурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Шуршать, шелестѣть. Буйні жита стиха шурчали довгими колосками. Мир. ХРВ. 62. Словник української мови Грінченка