щасливчик
ЩАСЛИ́ВЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до щасли́вець.
Так ми їх там поколошматили, що з-під гори вирвалися до Сави лише поодинокі щасливчики (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)ЩАСЛИ́ВЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до щасли́вець.
Так ми їх там поколошматили, що з-під гори вирвалися до Сави лише поодинокі щасливчики (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)