щебати
ЩЕБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал.
Щипати, відщипувати що-небудь.
Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ЩЕБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал.
Щипати, відщипувати що-небудь.
Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)