Значення в інших словниках
-
щуря —
щуря́ 1 іменник середнього роду, істота маля пацюка щуря́ 2 іменник середнього роду, істота пташа
Орфографічний словник української мови
-
щуря —
I -яти, с. Маля щура (див. щур I). II -яти, с. Пташа щура (див. щур II).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
щуря —
Щуря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м; -ря́та, -ря́т
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
щуря —
ЩУРЯ́¹, я́ти, с. Маля щура ( див. щур¹). ЩУРЯ́², я́ти, с. Пташа щура ( див. щур²).
Словник української мови в 11 томах
-
щуря —
Щуря, -ряти с. Птенецъ стрижа. Ой на дворі вутята.... а на хаті щурята. Ив. 79.
Словник української мови Грінченка