щуря

щуря́ 1

іменник середнього роду, істота

маля пацюка

щуря́ 2

іменник середнього роду, істота

пташа

Значення в інших словниках

1. щуря — ЩУРЯ́¹, ря́ти, с. Маля щура (див. щур¹). ЩУРЯ́², ря́ти, с. Пташа щура (див. щур²).  Словник української мови у 20 томах
2. щуря — I -яти, с. Маля щура (див. щур I). II -яти, с. Пташа щура (див. щур II).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. щуря — Щуря́, -ря́ти, -ря́ті, -ря́м; -ря́та, -ря́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. щуря — ЩУРЯ́¹, я́ти, с. Маля щура ( див. щур¹). ЩУРЯ́², я́ти, с. Пташа щура ( див. щур²).  Словник української мови в 11 томах
5. щуря — Щуря, -ряти с. Птенецъ стрижа. Ой на дворі вутята.... а на хаті щурята. Ив. 79.  Словник української мови Грінченка