Значення в інших словниках
-
щурячий —
ЩУРЯ́ЧИЙ¹, а, е. Прикм. до щур¹; // Такий, як у щурів. – Я вуса ці викохую аж тридцять год. – Оці?! – захихотіла шинкарочка. – Оці щурячі хвостики? (О. Ільченко). ЩУРЯ́ЧИЙ², а, е. Прикм. до щур²; // Належний щурові. Уся круча в щурячих норах (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
-
щурячий —
I -а, -е. Прикм. до щур I. || Такий, як у щурів. II -а, -е. Прикм. до щур II. || Належний щурові. Щуряча нірка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
щурячий —
Щу́ря́чий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
щурячий —
ЩУРЯ́ЧИЙ¹, а, е. Прикм. до щур¹; // Такий, як у щурів. — Я вуса ці викохую аж тридцять год. —Оці?! — захихотіла шинкарочка.— Оці щурячі хвостики? (Ільч., Козацьк. роду.. 1958, 505). ЩУРЯ́ЧИЙ², а, е. Прикм. до щур²; // Належний щурові. Уся круча в щурячих норах (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
щурячий —
Щурячий, -а, -е 1) Крысиный. Желех. 2) Принадлежащій, свойственный стрижу. Уся круча в щурячих норах. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка