щурячий
Щурячий, -а, -е
1) Крысиный. Желех.
2) Принадлежащій, свойственный стрижу. Уся круча в щурячих норах. Харьк. у.
Словник української мови ГрінченкаЩурячий, -а, -е
1) Крысиный. Желех.
2) Принадлежащій, свойственный стрижу. Уся круча в щурячих норах. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка