щічка
ЩІ́ЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до щока́ 1.
Тихо схилившись, злегенька поцілував він Галю в незакриту щічку (Панас Мирний);
Увіходять Палагея та дід Молибога, верткий, меткий, із срібною борідкою, з рожевими щічками, з колючими сивими бровами, у сніговій шапці (І. Микитенко);
* Образно. Роса капотить, наче перли, На гарную щічку тюльпана (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)