Великий тлумачний словник сучасної мови

щічка

щі́чка

-и, ж.

Зменш.-пестл. до щока 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. щічка — ЩІ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до щока́ 1. Тихо схилившись, злегенька поцілував він Галю в незакриту щічку (Панас Мирний); Увіходять Палагея та дід Молибога, верткий, меткий, із срібною борідкою, з рожевими щічками, з колючими сивими бровами...  Словник української мови у 20 томах
  2. щічка — щі́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. щічка — Щі́чка, -чки, -чці; щі́чки, щі́чок (зм. від щока́)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. щічка — ЩІ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до щока́ 1. Тихо схилившись, злегенька поцілував він Галю в незакриту щічку (Мирний, І, 1949, 341); Увіходять Палагея та дід Молибога, верткий, меткий, із срібною борідкою, з рожевими щічками, з колючими сивими бровами...  Словник української мови в 11 томах
  5. щічка — Щічка, -ки ж. ум. отъ щока.  Словник української мови Грінченка