щічка

щі́чка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. щічка — ЩІ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до щока́ 1. Тихо схилившись, злегенька поцілував він Галю в незакриту щічку (Панас Мирний); Увіходять Палагея та дід Молибога, верткий, меткий, із срібною борідкою, з рожевими щічками, з колючими сивими бровами...  Словник української мови у 20 томах
2. щічка — -и, ж. Зменш.-пестл. до щока 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. щічка — Щі́чка, -чки, -чці; щі́чки, щі́чок (зм. від щока́)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. щічка — ЩІ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до щока́ 1. Тихо схилившись, злегенька поцілував він Галю в незакриту щічку (Мирний, І, 1949, 341); Увіходять Палагея та дід Молибога, верткий, меткий, із срібною борідкою, з рожевими щічками, з колючими сивими бровами...  Словник української мови в 11 томах
5. щічка — Щічка, -ки ж. ум. отъ щока.  Словник української мови Грінченка